Поль Бія поїхав із Камеруну 7 червня — і ця «коротка» поїздка вже триває понад два місяці. Офіційно все починалося просто: адміністрація президента повідомила, що 93-річний глава держави разом із дружиною Шанталь вирушив на приватне перебування в Європі. Але Бія досі не повернувся до Яунде публічно, а дату завершення поїздки ніхто офіційно не назвав.
Де він? Це якраз не таємниця. Уряд Камеруну підтвердив, що президент перебуває в Женеві. Тож заголовок про те, що він «зник», був би занадто гучним: місце відоме. Проблема в іншому — після 7 червня немає підтвердженої публічної появи, а тимчасова поїздка перетворилася на одну з найдовших відсутностей Бія за кордоном.
Чи працює президент? Влада каже, що так. Міністр комунікацій Рене Еммануель Саді заявляв, що Бія почувається добре та працює з Женеви. Інші урядовці говорили, що йому передають документи. На початку серпня президент також здійснив великі кадрові зміни у військовому керівництві — замінив командувачів у чотирьох із п’яти об’єднаних військових регіонів і підвищив кількох офіцерів.
А що зі здоров’ям? Тут починається зона суперечливих повідомлень. Деякі медіа писали про можливу госпіталізацію чи медичне втручання у Швейцарії. Камерунський уряд це офіційно заперечив. Керівник цивільного кабінету президента також заявив, що Бія не був у лікарні й працює з готелю. Незалежного підтвердження історій про лікування немає, тому видавати їх за встановлений факт не можна.
Чому двомісячна відсутність стала такою великою політичною темою? Бо Бія — не просто президент, який тимчасово працює з-за кордону. Він очолює Камерун із 1982 року і є найстаршим чинним президентом світу. Наприкінці 2025 року він розпочав уже восьмий термін. У 2008-му в країні скасували обмеження на кількість президентських строків, що дозволило йому переобиратися знову.
Є ще один важливий момент — посада віцепрезидента. У квітні 2026 року її повернули до конституційної системи, але Бія досі нікого не призначив. Теоретично така посада мала б зробити зрозумілішим механізм передачі влади в разі, якщо президент не може виконувати обов’язки. На практиці другий номер у державі поки що відсутній.
Сам закон не дає простого ліміту на президентську поїздку. Конституція не встановлює чіткої максимальної кількості днів, які глава держави може провести за кордоном. Тому опозиція сперечається не стільки з конкретною нормою, скільки з політичною практикою. Її представники говорять про «автопілот», «дистанційне управління» та «інституційний вакуум». Влада з цим не погоджується.
Ситуація виглядає ще гостріше через виклики всередині країни. Камерун бореться з Boko Haram на півночі та з англомовними сепаратистами на заході. Економіка переживає стагнацію, багато молодих людей не бачать достатніх можливостей для роботи й розвитку. При цьому понад 70% майже 30-мільйонного населення молодші 35 років, а президенту 93.
Тобто історія не зводиться до запитання «де Поль Бія?». На нього якраз є відповідь: у Женеві. Складніші запитання — коли він повернеться, чому немає нової публічної появи, хто підхоплює повноваження в разі тривалої відсутності і чому нова посада віцепрезидента досі порожня. Саме на них влада поки що не дала такої ж простої відповіді.
І поки офіційна позиція залишається незмінною — президент працює з-за кордону, — політична дискусія лише посилюється. Для журналістів головне тут не повторювати чутки, а триматися перевірених фактів: виїзд 7 червня, підтверджена Женева, понад два місяці відсутності, відсутність оголошеної дати повернення та суперечка про те, наскільки така модель управління є нормальною для держави.