Президент Камеруну Поль Бія понад два місяці перебуває за межами країни після поїздки, яку його адміністрація спочатку описала як коротку. 7 червня офіційний сайт президентства повідомив, що 93-річний глава держави вилетів із Яунде разом із дружиною Шанталь Бія для «короткого приватного перебування в Європі». Відтоді підтвердженого публічного повернення президента до Камеруну не було, а конкретної дати завершення поїздки влада не оголосила.
Пізніше уряд уточнив місце перебування Бія: Женева, Швейцарія. Це важливе уточнення, бо слово «зник» у буквальному сенсі до цієї історії не підходить. Місце президента не є невідомим, однак незвично тривала відсутність і брак нових публічних появ створили інформаційний вакуум. Міністр комунікацій Рене Еммануель Саді заявляв, що президент має добре здоров’я і працює з Женеви. Інші посадовці також наполягають, що державне управління триває у звичайному режимі.
Водночас навколо здоров’я Бія виникли суперечливі повідомлення. Частина медіа посилалася на джерела, які говорили про лікування або медичне втручання у Швейцарії. Камерунський уряд окремим комюніке відкинув твердження про госпіталізацію, а керівник цивільного кабінету президента Самюель Мвондо Айоло заявив Le Monde, що Бія не був ані госпіталізований, ані прооперований. Незалежного підтвердження медичних версій немає, тому їх не можна подавати як встановлений факт.
Політичне значення історії виходить далеко за межі питання про особистий графік президента. Бія очолює Камерун із 1982 року і є найстаршим чинним президентом у світі. Наприкінці 2025 року він розпочав восьмий президентський термін після виборів, результати яких оскаржувала опозиція. Ще у 2008 році конституційна поправка скасувала обмеження на кількість президентських термінів, відкривши можливість для подальшого переобрання багаторічного лідера.
Тривала відсутність особливо помітна через незавершену архітектуру наступництва. Конституційні зміни у квітні 2026 року знову передбачили посаду віцепрезидента, який у визначених обставинах мав би відігравати ключову роль у передачі повноважень. Але ця посада досі вакантна. Водночас конституція, за оцінками, наведеними міжнародними медіа та представниками влади, не встановлює конкретної максимальної тривалості перебування глави держави за кордоном.
Саме ця комбінація — відсутність чіткої межі для закордонної поїздки і незаповнена посада віцепрезидента — стала основою критики опозиції. Її представники говорять про «інституційний вакуум», «дистанційне управління» та країну на «автопілоті». Це політичні оцінки, а не юридично встановлений факт недієздатності президента. Уряд, навпаки, наполягає, що Бія продовжує працювати й отримувати документи навіть за межами країни.
Є й ознаки того, що формальні владні рішення справді продовжують ухвалюватися. На початку серпня Бія провів значні перестановки у військовому керівництві: були замінені командувачі чотирьох із п’яти об’єднаних військових регіонів, а низку старших офіцерів підвищили. Це демонструє, що президентські повноваження формально реалізуються, хоча не знімає запитання про прозорість процесу та фізичну присутність глави держави.
Суперечка відбувається на тлі складнішої ситуації всередині Камеруну. Країна залишається найбільшою економікою Центральної Африки, але стикається з економічною стагнацією, безробіттям і проблемами інфраструктури. На півночі триває загроза з боку Boko Haram, а на заході — затяжний конфлікт із англомовними сепаратистами. При цьому понад 70% населення країни, яке налічує близько 30 мільйонів людей, молодше 35 років.
Цей демографічний контраст робить історію особливо символічною: державою з переважно молодим населенням понад чотири десятиліття керує 93-річний політик. Однак головна новина зараз не в його віці, а в невизначеності правил. Влада запевняє, що президент працює з Женеви; опозиція вимагає чіткішого інституційного механізму для тривалої відсутності. Поки немає оголошеної дати повернення, саме ця суперечність визначає політичну дискусію в Камеруні.