Провідні американські медіаорганізації вперше за історію сучасної журналістики США виступили єдиним фронтом проти чинного президента. CNN, MS NOW та видання Politico подали спільний позов до суду після того, як адміністрація Дональда Трампа позбавила їхніх журналістів акредитації в Білому домі. Причиною названо «постійне поширення фейкових новин», а самі медіа вважають це прямою розправою за критичні матеріали.
Інцидент стався минулої п’ятниці, коли трьом редакціям заборонили доступ до президентських заходів. У суботу журналістів уже не пропустили через ворота резиденції. У понеділок Трамп додатково назвав ці медіа «раковою пухлиною» на своїй платформі Truth Social, заявивши, що обмеження нібито слугують національній безпеці. Позовна заява кваліфікує ці дії як «прямий напад на Першу поправку до Конституції» та «грубе порушення фундаментальних принципів».
Ключовим аргументом позивачів є не те, чи справді Трамп вважає певні матеріали неправдивими, а те, що він публічно пов’язав зміст публікацій із доступом до Білого дому. У позові цитуються численні заяви президента, які, на думку юристів, доводять намір не лише покарати за минулі критичні репортажі, а й залякати інших журналістів на майбутнє.
Несподівано до акції протесту долучився й Fox News — телеканал, який роками вважався найлояльнішим до Трампа. Разом із ABC, CBS та NBC він відкликав своїх журналістів із так званого телевізійного пулу, який у ротаційному порядку постійно супроводжує президента. Відповідне рішення ухвалив голова вашингтонського бюро Fox News і нинішній очільник пулу Брайан Боутон. Він повідомив співробітникам, що відтепер пул не висвітлюватиме жодних заходів, передбачених для колективного доступу до президента. Це не припиняє загального висвітлення, але надсилає чіткий сигнал.
Друкарські медіа наразі до бойкоту не приєдналися, проте ситуація демонструє рідкісну консолідацію телевізійної галузі. Як зазначають оглядачі, Fox News міг керуватися не лише солідарністю з CNN, а й побоюваннями, що за демократичного президента подібні обмеження можуть торкнутися й самого каналу.
Конфлікт між Трампом і пресою має давню історію. Ще 2017 року він називав «фейкові медіа» «ворогом американського народу», а під час першої каденції позбавив акредитації кореспондента CNN Джима Акосту. Тоді суд зобов’язав повернути йому доступ. Нинішній позов посилається на цей прецедент як на доказ незаконності теперішніх дій.
Після повернення до Білого дому 2025 року Трамп посилив тиск на журналістів. Першим постраждалим стало агентство Associated Press, яке також втратило доступ до президентських заходів. Нинішня справа може стати визначальною для межі між повноваженнями глави держави та конституційними гарантіями свободи преси. Судове рішення вплине не лише на позивачів, а й на всю американську медіасферу, адже встановить, чи має право президент карати журналістів за зміст їхніх матеріалів.