Росія публічно оголосила про підготовку нової серії масованих ударів по українській енергетиці. 30 серпня Міністерство оборони РФ заявило, що збройні сили почали відповідну підготовку «згідно з отриманими вказівками». Російська сторона назвала це відповіддю на атаки по своїй цивільній і паливно-енергетичній інфраструктурі.
Хто саме дав ці вказівки, у повідомленні не сказано. Це важливо через те, що в соцмережах заява поширюється з уточненням «Путін». У первинній публікації Міноборони РФ такого прізвища немає, а Інтерфакс, цитуючи відомство, також не пов’язує розпорядження безпосередньо з президентом Росії.
Загроза ударів, однак, уже проявилася на практиці. 31 серпня російське Міноборони повідомило про атаки на паливно-енергетичну та транспортну інфраструктуру України. Увечері того ж дня Одеська ТЕЦ Групи Нафтогаз зазнала ракетно-дронового удару.
На станції пошкоджено частину основного й допоміжного обладнання. Нафтогаз повідомив, що фахівці спочатку мають розібрати завали, після чого буде проведена повна дефектація та оцінка технічного стану. Саме від цього залежатимуть терміни й обсяг відновлювальних робіт.
Для міст такі удари мають особливе значення напередодні холодного сезону. Теплоелектроцентралі одночасно пов’язані з виробництвом тепла та електроенергії, а серйозні пошкодження обладнання можуть створювати додаткове навантаження на локальні мережі та аварійні бригади. Навіть коли енергосистема загалом залишається стабільною, окремі громади можуть бути більш уразливими через пошкодження конкретних вузлів.
У ніч на 1 вересня в Одеській області були пошкоджені також експортна і портова інфраструктура та пункт пропуску Орлівка на кордоні з Румунією. Його роботу тимчасово зупиняли. Таким чином, удари створюють ризики не лише для енергопостачання, а й для логістики, торгівлі та руху людей.
Володимир Зеленський увечері 1 вересня заявив, що Росія намагається знищити українську енергетику та інфраструктуру, і зазначив, що з серпня масштаб атак зріс. На цьому тлі підготовка до осінньо-зимового періоду знову залежить від ремонту мереж, резервного живлення, запасів обладнання та роботи ППО.
Російське Міноборони поки не назвало конкретних строків або переліку об’єктів, які можуть стати цілями заявлених масованих ударів. Для українських міст це означає, що ключовим залишається не формулювання російської заяви, а здатність інфраструктури витримувати повторні атаки й швидко відновлюватися після них.