Переважна більшість технічних директорів компаній не бачать повної картини того, яких ШІ-агентів створюють їхні співробітники поза затвердженими системами. Про це свідчать результати опитування Dataiku, яке провела Harris Poll онлайн з 9 по 29 липня серед 685 CIO. 81% респондентів визнали, що не мають повного нагляду за ШІ-агентами, створеними поза формальними каналами.
Цифра показова не стільки масштабом тіньового ШІ, скільки тим, наскільки швидко інструменти ШІ проникли в робочі процеси повз IT-відділи. Маркетологи, продакти, аналітики й дизайнери збирають власних агентів у no-code-конструкторах, підключають API й автоматизують рутину без брифу від безпеки чи архітектури. Для бізнесу це означає швидкість, для CIO — втрату контролю над даними, доступами й витратами.
Опитування охопило керівників з різних ринків і галузей, і результати вказують на системну проблему, а не на поодинокі випадки. Коли агент створює сам співробітник, він зазвичай не проходить перевірку на відповідність політикам безпеки, не має власника в IT-реєстрі й не потрапляє в аудит. Якщо такий агент отримує доступ до клієнтської бази, фінансових даних або внутрішніх API, компанія фактично втрачає контроль над тим, куди ці дані йдуть і хто їх обробляє.
Для українських команд це не абстрактна загроза. Багато агенцій і продуктових студій уже використовують ШІ-агентів для генерації контенту, обробки лідів, підготовки звітів і навіть для комунікації з клієнтами. У невеликих командах, де IT-функція часто зведена до одного адміністратора або зовнішнього підрядника, тіньові агенти з'являються ще швидше — просто тому, що ніхто не встигає їх реєструвати.
Практичний висновок для керівників простий: замість заборони варто будувати легкий реєстр ШІ-агентів. Достатньо фіксувати, хто створив агента, до яких даних він має доступ, які дії виконує і хто відповідає за його роботу. Це не бюрократія, а мінімальна гігієна, яка дозволяє і зберегти швидкість, і не втратити контроль.
Dataiku, яка замовила дослідження, є постачальником платформи для роботи з ШІ та даними, тож результати опитування збігаються з її комерційним інтересом — продавати інструменти централізованого управління. Але навіть з цією поправкою цифра 81% надто велика, щоб її ігнорувати. Вона показує, що ШІ-агенти вже стали частиною операційної реальності компаній, а інструменти нагляду за ними відстають.
Для українського ринку це також питання клієнтської довіри. Якщо агенція використовує ШІ-агента для роботи з даними клієнта, клієнт має право знати, як ці дані обробляються і де зберігаються. Відсутність такого контролю — це не лише технічний борг, а й репутаційний ризик, який може коштувати контрактів.