Угорщина 8 вересня наказала десятьом співробітникам російської дипломатичної місії залишити країну. Міністерка закордонних справ Аніта Орбан заявила, що їхня діяльність була неприйнятною й несумісною з дипломатичним статусом. Деталі звинувачень, імена та посади співробітників Будапешт публічно не розкрив.
Для українців у Німеччині ця новина важлива не лише як двосторонній конфлікт Будапешта й Москви. Угорщина є членом Європейського Союзу і НАТО, а її позиція щодо Росії роками помітно відрізнялася від підходу Берліна, Варшави, країн Балтії та більшості союзників після російського вторгнення в Україну. Тому висилка одразу десяти дипломатів може свідчити про рух до більш узгодженої європейської політики безпеки.
Політичний контекст змінився навесні. Після виборів 12 квітня прем’єр-міністром став Петер Мадяр, який приступив до роботи 9 травня. Аніта Орбан очолила МЗС 12 травня. Ще до призначення вона заявляла, що Угорщина має сильніше закріпитися в західній системі союзів, зменшити односторонню залежність від Росії та зробити відносини з Москвою прозорішими. Вона також називала Росію агресором, а Україну — жертвою агресії.
Це відрізняється від практики попереднього уряду Віктора Орбана. Reuters повідомляє, що після початку повномасштабної війни у 2022 році Будапешт не оголошував публічних висилок російських дипломатів. До зміни влади останній такий публічний крок датувався 2018 роком. У травні новий уряд вже вислав одного російського дипломата, пославшись на підозри в розвідувальній діяльності.
У нинішньому випадку Будапешт не назвав діяльність десяти співробітників шпигунством. Формулювання значно обережніше: діяльність, несумісна з дипломатичним статусом. Це важливе розмежування, оскільки держави часто не публікують матеріали контррозвідки. Стаття 9 Венської конвенції прямо дозволяє країні перебування оголосити дипломата persona non grata без обов’язку розкривати причини.
Російський МЗС заявив про відповідні заходи. Reuters із посиланням на «Інтерфакс» передав, що Москва назвала майбутню реакцію болісною для Угорщини. Найтиповішим розвитком у таких випадках є дзеркальне скорочення дипломатичної присутності, але Росія поки не оголосила конкретного рішення, тому наперед визначати форму відповіді не варто.
Аніта Орбан водночас дала зрозуміти, що дипломатичні відносини не розриваються. Угорщина залишає канал для необхідного діалогу з Росією. Це зближує новий підхід Будапешта з практикою багатьох інших країн ЄС: жорсткі заходи у сфері безпеки можуть поєднуватися зі збереженням офіційних контактів.
Для Німеччини питання має ще один вимір. Берліну важлива єдність ЄС і НАТО у політиці щодо Росії, особливо коли рішення стосуються санкцій, безпеки, підтримки України та захисту державних інституцій. Один дипломатичний крок не ліквідує всіх суперечностей із Будапештом, однак він показує, що нова угорська влада готова діяти там, де попередня була значно обережнішою.
Подальший напрям стане зрозумілим після російської відповіді. Якщо конфлікт обмежиться взаємними висилками, канали між двома столицями залишаться вузькими, але робочими. Якщо Москва піде далі, це стане новим тестом для курсу Петера Мадяра на тіснішу координацію з європейськими союзниками.