Угорщина 8 вересня наказала десятьом співробітникам російської дипломатичної місії залишити країну. Міністерка закордонних справ Аніта Орбан заявила, що угорські органи визнали їхню діяльність неприйнятною та несумісною з дипломатичним статусом. Імен, посад і конкретних епізодів, які стали підставою для рішення, Будапешт публічно не назвав.
Для угорсько-російських відносин важливий не лише масштаб висилки, а й політичний момент. Новий уряд прем’єр-міністра Петера Мадяра працює з травня після парламентських виборів 12 квітня. Його зовнішньополітична команда від початку заявляла, що Угорщина має міцніше прив’язати свою політику до ЄС і НАТО та зменшувати односторонню залежність від Росії. До вступу на посаду Аніта Орбан прямо називала Росію агресором, а Україну — жертвою агресії.
Саме тому нинішній крок відрізняється від практики попередніх років. Reuters зазначає, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році уряд Віктора Орбана публічно не оголошував про висилку російських дипломатів. До зміни влади останній такий публічний випадок датувався 2018 роком. Вже в травні новий кабінет вислав одного російського дипломата, заявивши про підозри в розвідувальній діяльності.
Нинішнє рішення значно ширше. Воно не означає розриву дипломатичних відносин. Аніта Орбан наголосила, що Будапешт і надалі підтримуватиме необхідний діалог із Москвою, але очікує дотримання правил і взаємної поваги. Угорський уряд пояснює висилку захистом безпеки та суверенітету держави.
У дипломатичній практиці приймаюча країна не зобов’язана публічно доводити провину конкретного дипломата. Стаття 9 Венської конвенції дозволяє оголосити члена місії persona non grata без пояснення причин; після цього держава, яка його направила, має відкликати цю людину або припинити її функції в місії. Саме тому відсутність оприлюднених доказів не скасовує юридичної сили рішення, але залишає відкритим питання про характер претензій Будапешта.
Москва вже повідомила, що відповість. Associated Press передає заяву російського МЗС про відповідні заходи, а Reuters із посиланням на «Інтерфакс» пише, що російська сторона назвала майбутню реакцію болісною для Угорщини. Яких саме дипломатів чи установ вона може торкнутися, наразі не оголошено.
Для України цей епізод має значення як частина ширшого повороту Будапешта. Угорщина залишається членом ЄС і НАТО, а її попередній уряд роками був одним із найпомітніших європейських прихильників прагматичних відносин із Москвою. Тепер нова влада демонструє, що готова жорсткіше реагувати на питання безпеки, пов’язані з Росією, не закриваючи дипломатичний канал повністю.
Наступним тестом стане форма російської відповіді. Якщо Москва обмежиться дзеркальною висилкою угорських дипломатів, конфлікт залишиться в межах звичної дипломатичної взаємності. Якщо реакція буде ширшою, вона покаже, наскільки швидко двосторонні відносини можуть перейти від політичного охолодження до тривалішого протистояння.