Угорщина 8 вересня оголосила про висилку десяти співробітників російської дипломатичної місії. Міністерка закордонних справ Аніта Орбан повідомила, що угорські органи визнали їхню діяльність неприйнятною і несумісною з дипломатичним статусом.
Будапешт не назвав імен і посад цих людей, не оприлюднив конкретних епізодів та не повідомив точного строку їхнього виїзду. Тому поки немає підстав приписувати всім десятьом конкретні розвідувальні операції. Офіційне формулювання Угорщини залишається ширшим — діяльність, яка не відповідає статусу дипломатичного працівника.
За статтею 9 Венської конвенції держава перебування може оголосити дипломата persona non grata в будь-який момент і не зобов’язана пояснювати причину. Після цього держава, яка його направила, має відкликати працівника або припинити його функції в місії. Це стандартний міжнародно-правовий механізм, який не потребує публічного судового доказування.
Російський МЗС уже заявив про відповідні заходи. Associated Press повідомляє про намір Москви відповісти, а Reuters із посиланням на «Інтерфакс» передав, що російська сторона назвала майбутню реакцію болісною для Угорщини. Конкретні кроки Росії поки не оголошені.
Аніта Орбан наголосила, що висилка не означає розриву дипломатичних відносин. Угорщина й надалі вестиме необхідний діалог із Росією, але уряд пов’язує нинішній крок із захистом безпеки та суверенітету країни. Тобто дипломатичний канал залишається, але умови його роботи стають жорсткішими.
Це один із найпомітніших проявів зміни зовнішньої політики після весняних виборів. Петер Мадяр очолив уряд 9 травня, Аніта Орбан стала міністеркою закордонних справ 12 травня. Нова команда заявляла про міцнішу орієнтацію на ЄС і НАТО та про зменшення залежності від Росії. Ще до призначення Аніта Орбан називала Росію агресором, а Україну — жертвою агресії.
За даними Reuters, попередній уряд Віктора Орбана після початку повномасштабної війни у 2022 році публічно не висилав російських дипломатів. У травні 2026 року нова влада вже вислала одного співробітника російської місії через підозри в розвідувальній діяльності. Тепер рішення охопило десятьох.
Для України цей крок важливий як сигнал про зміну підходу сусідньої держави до російської присутності. Угорщина бере участь у рішеннях ЄС і НАТО, тому її курс щодо Москви має значення далеко за межами двосторонніх відносин. Водночас одна висилка не вирішує всіх суперечностей між Києвом і Будапештом і не гарантує повної політичної синхронізації.
Подальший розвиток залежить від форми російської відповіді. Якщо Москва обмежиться взаємною висилкою, обидві сторони збережуть робочі дипломатичні канали в скороченому форматі. Якщо заходи будуть ширшими, протистояння стане серйознішим тестом для нового угорського курсу.