Американські топменеджери дедалі частіше публічно погрожують перенести штаб-квартири, робочі місця та мільярдні інвестиції з міст і штатів, чия політика їх не влаштовує. Якщо раніше такі ультиматуми звучали переважно за зачиненими дверима, то тепер вони стають частиною публічної дискусії про податки, регулювання, соціальну політику та корпоративні угоди.
Історичний приклад такої тактики — рішення Coca-Cola в Атланті в середині 1960-х. Коли міська бізнес-еліта не поспішала відвідати вечерю на честь Мартіна Лютера Кінга-молодшого, тодішній президент компанії Пол Остін зібрав впливових бізнесменів і заявив, що Coca-Cola не потребує Атланти, але Атланта потребує Coca-Cola. За кілька днів усі квитки було продано. Цей епізод показав, що компанія з глибоким корінням у місті може використовувати загрозу свого невдоволення або відходу як важіль тиску.
Сучасні приклади демонструють, що цей інструмент став помітнішим. У Каліфорнії генеральний директор Paramount Skydance Девід Еллісон минулого тижня врегулював ініційований штатом антимонопольний позов щодо придбання Warner Bros. Discovery приблизно за 110 мільярдів доларів. До цього він сигналізував, що медіагігант може залишити Голлівуд і продати свою історичну студійну ділянку, якщо судова боротьба завадить закриттю угоди. За повідомленнями, Еллісон казав керівникам, що може перенести Paramount з Каліфорнії.
У Нью-Йорку Кен Гріффін попередив, що Citadel може віддати перевагу Маямі для майбутнього зростання і переглянути великий проєкт на Мангеттені після того, як мер Нью-Йорка Зохран Мамдані публічно згадав пентхаус Гріффіна, просуваючи податок на дорогі другі оселі. Деякі мільярдери вже втілили подібні погрози. Ілон Маск назвав каліфорнійський закон, який забороняє шкільним округам вимагати від персоналу повідомляти батьків про гендерну ідентичність учня, серед причин перенесення штаб-квартир SpaceX і X до Техасу у 2024 році. Chevron того ж року оголосила про переїзд до Х'юстона після тривалого конфлікту з Каліфорнією щодо енергетичної політики. Oracle під керівництвом Ларрі Еллісона, батька Девіда Еллісона, ще у 2020 році перемістила штаб-квартиру з Редвуд-Сіті до Остіна на тлі пандемічного переосмислення віддаленої роботи, витрат і податків. А Disney у 2023 році відмовилася від запланованого кампусу у Флориді, який мав принести штату близько 1 мільярда доларів інвестицій і 2 тисячі робочих місць, коли загострився конфлікт із губернатором Роном ДеСантісом.
Багато сучасних корпоративних кампаній спрямовані проти адміністрацій лівого спрямування, але шаблон заклали компанії, які захищали права ЛГБТК. У 2015 році Angie's List зупинила розширення штаб-квартири в Індіанаполісі на 40 мільйонів доларів після ухвалення в Індіані закону про релігійну свободу, який критики вважали таким, що уможливлює дискримінацію. Наступного року PayPal скасувала плани на операційний центр на 400 робочих місць у Шарлотті, а Deutsche Bank заморозив 250 запланованих робочих місць у Північній Кароліні після ухвалення там закону HB2, відомого як «закон про туалети».
Американські корпорації ніколи не цуралися політичних пожертв і приватних переговорів для впливу на політику регіонів, де працюють. Новим є те, що CEO дедалі охочіше виносять економічні ставки на публіку, відкрито пов'язуючи розміщення робочих місць, штаб-квартир і мільярдних інвестицій із діями міст і штатів. Ця напруга перетворилася на гру нервів, у якій обидві сторони можуть завдати серйозної економічної шкоди одна одній і працівникам.
В ультиматуму є сила лише тоді, коли він виглядає достовірним: інша сторона має вірити, що компанія справді може і готова піти. За словами Енріко Моретті, економіста з Каліфорнійського університету в Берклі, який вивчає, де компанії та працівники обирають локації, якщо у фірми є варіант переїзду, це дає їй важіль. Ключове слово — «варіант». Наскільки він життєздатний, залежить від потреб компанії та від того, що вона залишить позаду. Виробнику легше перенести виробництво в пошуках дешевшої землі, робочої сили чи податків, ніж технологічній компанії відтворити спільноту вузькоспеціалізованих талантів у новому місці. Кіностудія може перенести штаб-квартиру, але не може забрати з собою понад столітню екосистему Голлівуду. Фінансова фірма, що тікає на південь, цілком може засумувати за нью-йоркською концентрацією капіталу, заможних клієнтів і фінансової експертизи.