Американський підприємець і консультант Джо Прокопіо, який понад 16 років працює зі штучним інтелектом, заявив, що епоха генеративного ШІ як універсального інструменту для бізнесу добігає кінця. На його думку, компанії, які досі будують стратегію на «прикручуванні чат-бота» до продукту, ризикують втратити конкурентоспроможність уже за три-дев'ять місяців. Про це він написав у колонці для Fast Company.
Прокопіо наголошує: він не проти ШІ, але завжди попереджав, що не варто робити на генеративних моделях усю ставку. За його словами, ще 16 років тому він запускав платформу, яка використовувала генеративний ШІ, і вже тоді головним принципом було «ставити найкритичнішу, найкориснішу інформацію на початок». Сьогодні ж ринок перенасичений «ШІ-шлаком» — об'ємними звітами, беззмістовними презентаціями та чат-ботами, які не вирішують реальних проблем. «Ми тонемо в балаканині, яку ніхто не читає, у функціях, яких ніхто не просив, і в продуктивності, яку неможливо приборкати», — пише він.
Автор формулює чотири правила, які, на його думку, визначатимуть успіх у найближчі роки. Перше: ШІ — це інструмент, а не заміна людей. Інтеграція без досвідченого людського контролю — це як просити електронну таблицю приготувати сніданок. Друге: людська винахідливість — джерело сировини. Робочий процес, не перевірений у реальному світі, — це автоматизація, яка зруйнує всю систему. Третє: збагачення даних — це ваша конкурентна перевага. Коли всі мають доступ до однакових обчислювальних потужностей і моделей, виграє той, хто володіє унікальними робочими процесами, що генерують дані, яких більше ні в кого немає. Четверте: настає ера стислості ШІ. Менше — краще.
Для українського ринку ці тези мають цілком практичне значення. Багато локальних агенцій і продуктових команд за останні два роки активно інтегрували генеративні моделі — від написання текстів до генерації зображень і кодів. Але, як і у світі, українські компанії часто використовують ШІ для створення контенту, який не має унікальної цінності. Наприклад, маркетингові звіти, згенеровані ChatGPT без редактури, вже стали мемом серед клієнтів. Водночас українські розробники, які будують продукти на власних даних — від аналітики ринку до персоналізації, — отримують реальну перевагу.
Прокопіо також зазначає, що компанії, які досягли успіху, як-от Amazon, не бояться ШІ-стартапів, бо мають сотні тисяч людей, які знають і живуть проблемами клієнтів. В українському контексті це означає: не варто розраховувати, що одна людина з доступом до GPT-4 замінить команду. Навпаки, інвестиції в навчання персоналу та збір якісних даних стають критичними.
Що робити українським командам уже зараз? По-перше, переглянути свої ШІ-ініціативи: чи справді вони вирішують проблему клієнта, чи просто додають «модну фічу». По-друге, зосередитися на даних — збирати, структурувати та збагачувати їх, адже саме вони стануть основою для майбутніх продуктів. По-третє, не нехтувати людською експертизою: ШІ може прискорити рутину, але стратегічні рішення мають ухвалювати досвідчені фахівці. І нарешті, вчитися стислості: замість п'ятисторінкових звітів — один абзац із конкретними висновками. Як іронізує автор, «генеративний ШІ закінчився» — але тільки для тих, хто досі вірить у чарівну кнопку. Для решти він щойно починається.