Українсько-естонська технологічна компанія Haydamax OÜ, зареєстрована в Естонії, у листопаді 2026 року оголосила про початок розробки біонічного протеза кисті. Інженерна мета — зробити пристрій доступним: цільова вартість має становити до 100 євро. Йдеться про інженерне завдання, а не про підтверджену ціну, адже остаточна вартість, комплектуючі та витрати на медичну адаптацію поки невідомі.
Проєкт веде лабораторія Oxogent, робоча назва розробки — H-MUSCLE. За даними розробників, перший етап потребуватиме близько 1,5 мільйона євро, а створення пристрою відбуватиметься в лабораторії в Німеччині. Вартість стала однією з ключових умов із самого початку: від неї залежать матеріали, спосіб виробництва і можливість масового складання.
Головна відмінність підходу полягає в тому, що традиційні протези використовують двигуни, редуктори та механічні передачі. У H-MUSCLE їх замінюють штучними м'язами. В основі — актуатори типу Макківбена, які винайшов Джозеф Макківбен у 1950-х роках. Такий м'яз являє собою еластичну трубку з оплеткою, яка скорочується під тиском рідини. Конструкція передбачає так званий «м'язовий мережевий каркас»: пучки волокон проходять навколо штучних кісток, а частину волокон розміщують у передпліччі, щоб отримати потрібну довжину ходу.
Керування пристроєм здійснюватиметься не через окремі канали, а через скоординовані групи каналів. Саме така логіка, за задумом розробників, має дозволити відтворювати природніші рухи замість набору незалежних команд. Поки що створено лише цифрову модель усієї кисті: кістки, суглоби та близько 40 м'язових каналів. Природні положення руки розроблені на основі відкритого набору даних, який охоплює 22 людей і 26 повсякденних завдань. Це дає орієнтири для того, як рука має працювати в реальному житті, а не лише в лабораторних умовах.
Особлива увага приділена великому пальцю, мобільності долоні, точності хвату та роботі з дрібними предметами. Саме ці функції найважче відтворити в недорогих пристроях, тому їм приділено найбільше уваги на етапі моделювання. Модель продовжують доопрацьовувати, і фізичного прототипу ще немає.
Не оголошено ні дат появи прототипів, ні термінів серійного виробництва. Також не перевірені надійність, безпека та функціональні показники пристрою. Окремим невирішеним питанням залишаються компактне та недороге постачання рідини й контроль тиску: без них технологія не може працювати в готовому виробі.
Актуальність проєкту пояснюють ціною наявних рішень. Високофункціональні біонічні протези коштують десятки тисяч євро, тож значна частина людей, які потребують протезування, не має до них доступу. В Україні потреба особливо велика через повномасштабне вторгнення Росії, і саме тому питання доступності таких технологій стає для суспільства гострим. Вартість, за задумом команди, визначає кожне рішення від матеріалів до масового складання, тож мета доступності закладена в конструкцію з початку.