Мільярдер Девід Рубенштейн, співзасновник інвестиційної компанії Carlyle Group з активами 14 мільярдів доларів, закликав молодих фахівців не нехтувати базовими навичками — читанням, письмом та вмінням переконливо говорити. Про це він розповів в інтерв'ю Business Insider, наголосивши, що фундаментальні засади кар'єрного успіху не змінилися навіть з появою штучного інтелекту.
«Для молодої людини найкраще — навчитися читати й отримувати задоволення від читання, навчитися говорити ефективно та переконливо, а також навчитися писати досить добре», — зазначив Рубенштейн. Він також порадив шукати справу, яка приносить задоволення, а не гнатися виключно за грошима чи престижем. «Ніхто ніколи не отримував Нобелівську премію, ненавидячи те, чим займається», — додав 77-річний бізнесмен.
Попри те, що дедалі більше професіоналів покладаються на ШІ для читання та написання текстів, Рубенштейн переконаний: людське судження залишається вирішальним у розрізненні якісного письма від поганого. Він навів приклад відомих керівників, які приділяють читанню значну частину свого часу. Так, Воррен Баффет з Berkshire Hathaway присвячує читанню 80% робочого дня, а Джеймі Даймон з JPMorgan переглядає п'ять газет ще до початку роботи.
«Я просто думаю, що базові навички, які допомагали людям досягати успіху протягом останніх кількох тисяч років, ймовірно, не зникнуть», — підкреслив Рубенштейн.
Його думку поділяють й інші лідери технологічної галузі. Даніела Амодеї, президент і співзасновниця Anthropic, вважає, що людські навички стають дедалі ціннішими в міру того, як ШІ бере на себе рутинну роботу. На її переконання, фахівці з гуманітарною освітою матимуть найбільш збалансований набір навичок для процвітання, оскільки технологічні моделі вже добре справляються з STEM-дисциплінами, тоді як емоційний інтелект, комунікація та допитливість набувають особливої ваги.
«Я насправді вважаю, що вивчення гуманітарних наук буде важливішим, ніж будь-коли. Здатність до критичного мислення та вміння взаємодіяти з іншими людьми будуть важливішими в майбутньому, а не менш важливими», — сказала Амодеї в інтерв'ю ABC News.
Джек Кларк, співзасновник Anthropic, чия компанія оцінюється в 965 мільярдів доларів, свого часу здобув освіту за спеціальністю «англійська література та творче письмо». За його словами, саме це дало йому інтуїцію, вміння ставити правильні запитання та використовувати міждисциплінарні знання для проривних інновацій.
«Я випускник літературного факультету, і, мабуть, ніхто не подумав би, що це підходить співзасновнику передової ШІ-компанії. Але виявилося корисним те, що я багато дізнався про історію та про історії, які ми розповідаємо собі про майбутнє. Це виявилося надзвичайно актуальним для ШІ», — зазначив Кларк.
Джеймі Тіван, головна науковиця Microsoft, також переконана, що фахівці з гуманітарною освітою отримають перевагу в епоху ШІ. Оскільки використання технологій тепер базується на природній мові, контексті, намірах та критичному мисленні, гуманітарії, які опанували ці навички, стануть більш цінними. На її думку, метакогнітивні навички — гнучкість, адаптивність, експериментування, критичне мислення — набувають дедалі більшого значення.
«Метакогнітивні навички будуть дуже важливими — гнучкість, адаптивність, експериментування, критичне мислення, здатність кидати виклик. Розвиток критичного мислення вимагає опору, виконання складних завдань, глибокого мислення. Для цього традиційна гуманітарна освіта справді важлива», — сказала Тіван.
Занепокоєння керівників підживлюється статистикою: близько 40% американців минулого року не прочитали жодної книги. ШІ оптимізував читання звітів, перегляд нотаток із зустрічей та навіть читання книг у вільний час. Водночас, на думку експертів, це відкриває можливості для відродження м'яких навичок, адже саме вони вирізнятимуть людей у конкурентному середовищі.