Світова фінансова система ще не відмовляється від долара, але Джеймі Даймон пропонує дивитися далі за поточний курс. Генеральний директор JPMorgan Chase сказав, що Сполучені Штати можуть втратити резервний статус своєї валюти, якщо через 25 років не залишаться найсильнішою економікою та найсильнішою військовою державою.
Таке попередження потрапляє у центр політичної обіцянки Дональда Трампа. Під час кампанії він заявляв, що за його президентства доларова резервна роль стане «найсильнішою, якою вона коли-небудь була». У 2025 році Білий дім уже назвав цю обіцянку виконаною. Адміністрація посилається на економічне зростання, торговельні угоди та закон про стейблкоїни, який має створювати додатковий попит на долари й казначейські облігації.
Дані МВФ справді не показують втрати статусу. У першому кварталі 2026 року на долар припадало 57,13% світових валютних резервів, тоді як євро мав близько 20%. Більше того, доларова частка за квартал зросла. Тому твердження, що Трамп уже спричинив «кінець долара», не відповідає фактам.
Але політика президента визначає, якою буде ситуація через роки. Найбільша зміна — бюджетна. У липні 2025 року Трамп підписав закон, що закріпив податкові зміни та збільшив витрати за низкою напрямів. CBO оцінює, що у 2026–2035 роках він додає близько $4,7 трлн до прогнозних дефіцитів з урахуванням відсотків і впливу на економіку. У 2026 році дефіцит очікується на рівні $1,9 трлн, а борг продовжить зростати швидше за економіку.
Торгівля змінилася не менше. Трамп розширив використання тарифів, прагнучи повернути виробництво, скоротити дефіцит торгівлі та змусити партнерів переглядати умови доступу до ринку США. З 24 лютого до 24 липня діяла широка 10-відсоткова імпортна надбавка. CBO бачить у тарифах додаткові бюджетні доходи, але також негативний вплив на економічне зростання. Даймон вважає, що окремі тарифи можуть бути виправданими, особливо у стратегічних секторах, однак наголошує на потребі не послаблювати союзників.
Це важливо, бо в його уявленні резервна валюта існує всередині ширшої системи американської сили. У листах акціонерам він називав відкриті ринки, верховенство права, військовий захист, сильну економіку й довіру союзників. Він прямо попереджав, що фрагментація відносин із партнерами може ізолювати США й послабити доларову роль.
Так само інвестори стежать за ФРС. У січні Даймон підтримав незалежність центрального банку на тлі конфлікту адміністрації Трампа з його керівництвом. У червні Верховний суд тимчасово заблокував спробу президента звільнити губернаторку ФРС Лізу Кук. Резервні менеджери купують американські активи не лише через дохідність, а й через очікування, що монетарні рішення ухвалюються за зрозумілими правилами.
Трамп може відповісти, що його курс якраз має зберегти перевагу: сильніша армія, більше виробництва у США, менша залежність від Китаю та нові джерела попиту на Treasuries. Частину цих цілей підтримує й Даймон. Суперечка стосується ціни та балансу.
Долар поки залишається центром системи. Але попередження глави JPMorgan показує, що резервний статус — це результат щоденної політики, а не американське право за замовчуванням. І оскільки Трамп зробив збереження цього статусу власною обіцянкою, майбутній стан бюджету, союзів, торгівлі та ФРС буде також оцінкою результатів його президентства.