Дональд Трамп обіцяв американцям, що долар за його президентства залишиться найсильнішою резервною валютою. Джеймі Даймон тепер пояснив, що така перевага не є безстроковою: якщо США втратять економічне й військове лідерство, вони ризикують втратити й особливий статус своєї валюти. Це не означає, що долар уже програє, але змушує подивитися на рішення Білого дому через довшу перспективу.
Поки що світ продовжує зберігати більшість валютних резервів саме в доларах. МВФ нарахував 57,13% у першому кварталі 2026 року, і частка навіть зросла порівняно з кінцем минулого року. Євро залишається другим із приблизно 20%. Тобто найближчої заміни долара не видно.
Однак резервна валюта тримається не лише на звичці. Центробанкам та інвесторам потрібні великі, ліквідні й надійні ринки, а також упевненість, що правила не зміняться раптово. Даймон у попередніх зверненнях до акціонерів JPMorgan називав серед основ американської переваги сильну економіку, військову міць, верховенство права, відкриті ринки та міцні союзи. Саме за цими критеріями можна оцінювати політику Трампа.
Найпомітніше змінилися державні фінанси. У липні 2025 року президент підписав великий закон про податки та витрати. Білий дім наголошує, що він підтримує сім’ї, інвестиції, кордон і оборону. CBO водночас оцінює, що цей закон збільшує дефіцити приблизно на $4,7 трлн у 2026–2035 роках, якщо врахувати вплив на економіку та відсотки за новим боргом. У 2026 році федеральний дефіцит прогнозується на рівні $1,9 трлн.
Трамп також зробив тарифи головним способом змінювати торгівлю. З лютого до липня 2026 року діяла широка 10-відсоткова імпортна надбавка, поряд з іншими митами. CBO вважає, що вищі тарифи допомагають бюджету доходами, проте стримують економічне зростання. Для Трампа це інструмент повернення виробництва та захисту американських працівників. Даймон частково поділяє цю логіку: він визнає потребу зменшувати залежність від Китаю у критичних товарах і не відкидає цільові тарифи. Але він застерігає, що торговельні конфлікти не повинні розривати відносини з союзниками.
Ще один конфлікт стосується ФРС. Даймон у січні підтримав незалежність центрального банку після посилення тиску з боку адміністрації. У червні Верховний суд тимчасово заблокував спробу Трампа звільнити губернаторку ФРС Лізу Кук. Чому це має значення для долара? Тому що довіра до американських грошей залежить і від того, чи вірить ринок у незалежність рішень щодо ставок та інфляції.
Отже, називати нинішню ситуацію «втратою резервної валюти через Трампа» було б перебільшенням. Але саме за Трампа США проводять експеримент, результат якого може змінити довгострокову довіру до долара: більше податкових стимулів і оборонних витрат разом із більшим боргом, жорсткіша торгівля разом із ризиком фрагментації, прагнення контролювати економічний курс разом із суперечкою про незалежність ФРС.
Даймон поставив горизонт у 25 років, але перші відповіді з’являтимуться раніше. Вони будуть видимі у вартості американських запозичень, частці долара в резервах, інвестиціях і тому, чи залишатимуться союзники США економічно прив’язаними до Вашингтона. Саме від цього залежить, чи стане обіцянка Трампа про «найсильніший резервний долар» реальністю, чи політичним гаслом.