Сергій Лавров 6 вересня різко загострив риторику на адресу Німеччини, назвавши її звинувачення проти Росії та подальші обмежувальні кроки «по суті початком справжньої війни». У розмові з російським телеведучим Павлом Зарубіним він згадав про закриття генерального консульства РФ у Бонні, рішення Берліна щодо «Російського дому» та провів паралель із закриттям дипломатичних представництв напередодні Другої світової війни. Фраза «вони знову хочуть війни» стала найгучнішою частиною його виступу.
Однак між політичною риторикою і формальним станом війни є принципова різниця. Росія Німеччині війни не оголошувала. Федеральний уряд ФРН, зі свого боку, прямо заявляє: Німеччина не перебуває у стані війни. Берлін говорить про «гібридну війну», маючи на увазі диверсії, шпигунство, кібератаки, дезінформацію та інші приховані операції, які не дорівнюють відкритому військовому нападу.
Причиною нинішнього загострення став інцидент в аеропорту Лейпциг/Галле 4 серпня. Німецькі органи влади заявили, що Росія причетна до спроби використати безпілотник із вибухівкою поблизу українського транспортного літака. Москва заперечує свою відповідальність. Частину доказів Німеччина не показує публічно: уряд пояснює, що імена, маршрути пересування, відео та сліди ДНК залишаються в матеріалах слідства, щоб їхнє розкриття не зашкодило розслідуванню.
Берлін відповів не одним символічним жестом, а пакетом заходів. Російське генконсульство в Бонні має припинити роботу 18 вересня. Припинено угоду, пов’язану з «Російським домом» у Берліні. Німеччина також хоче жорсткіше перевіряти в’їзд громадян Росії, просувати нові персональні санкції на рівні ЄС і посилити тиск на російський тіньовий флот. Уряд ФРН називає ці заходи пропорційними і наголошує, що вони не повинні вести до неконтрольованої ескалації.
Важливою частиною цієї історії залишається Україна. Інцидент у Лейпцигу стосувався українського літака, а Берлін прямо пов’язує реакцію з ширшою безпекою Європи та заявляє, що продовжить підтримувати Україну. Німеччина координує свої дії з партнерами по ЄС і НАТО. Росія, навпаки, подає німецькі рішення як доказ ворожого курсу та вже відповіла закриттям Goethe-Institut у Москві, Санкт-Петербурзі й Єкатеринбурзі.
Історичне порівняння Лаврова працює як політичний образ, але не описує юридичний стан російсько-німецьких відносин. Дипломатичні канали не розірвані, а Кремль заявляє, що хоче їх зберегти. Реальна лінія конфлікту зараз проходить через розслідування диверсій, санкції, консульські та культурні обмеження і підтримку України. Наступний крок залежатиме від того, які дані з Лейпцига стануть публічними і чи обмежиться Москва дзеркальними заходами, чи спробує розширити протистояння.