Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що останні кроки Німеччини проти РФ є «по суті початком справжньої війни». Він послався на рішення закрити російське генеральне консульство в Бонні та припинити угоду щодо «Російського дому» в Берліні. Лавров також згадав передвоєнний період XX століття й заявив, що німці «знову хочуть війни». Ці слова прозвучали 6 вересня в інтерв’ю російському журналісту Павлу Зарубіну.
Однак це не означає, що Росія оголосила Німеччині війну. Жодного формального оголошення не було. Уряд ФРН теж прямо говорить, що Німеччина не перебуває у стані війни. Берлін описує ситуацію як протидію гібридній війні — саботажу, кібератакам, шпигунству та іншим прихованим діям, які не є звичайним військовим нападом.
Нова криза почалася після подій 4 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле. Німецька влада заявила, що Росія причетна до спроби атаки безпілотником, оснащеним вибухівкою, біля українського транспортного літака. Росія заперечує звинувачення. Берлін не оприлюднює частину доказів, оскільки, за словами уряду, публікація деталей про підозрюваних, маршрути та криміналістичні сліди могла б зашкодити розслідуванню.
Після атрибуції Німеччина оголосила кілька заходів. Генконсульство РФ у Бонні має закритися 18 вересня. Припинено угоду щодо «Російського дому». Німеччина також посилює контроль за в’їздом громадян РФ, пропонує нові санкції Європейського Союзу і хоче сильніше тиснути на російський тіньовий флот. Берлін підкреслює, що ці кроки мають бути пропорційною відповіддю, а не приводом для нового витка ескалації.
Україна в цій історії не є другорядною деталлю. Ймовірною ціллю диверсії в Лейпцигу був район біля українського транспортного літака. Німеччина наголосила, що підтримка України триватиме й надалі, а її відповідь на російські гібридні операції координуватиметься з партнерами по ЄС і НАТО. Це робить конфлікт частиною ширшої боротьби за безпеку транспортних вузлів і військової логістики в Європі.
Москва вже відповіла закриттям Goethe-Institut у трьох російських містах, але водночас заявила, що прагне зберігати дипломатичні відносини з ФРН. Тому слова Лаврова поки що описують рівень політичної конфронтації, а не юридичний стан між державами. Подальший розвиток залежатиме від того, які докази щодо Лейпцига стануть публічними, які санкції погодить ЄС і чи обмежаться обидві сторони дипломатичними заходами.