Сергій Лавров заявив, що звинувачення Німеччини на адресу Росії та нові обмежувальні заходи Берліна є «по суті початком справжньої війни». У неділю, 6 вересня, російський міністр закордонних справ згадав майбутнє закриття генконсульства РФ у Бонні та рішення щодо «Російського дому» в Берліні. Він також провів паралель із закриттям дипломатичних представництв напередодні Другої світової війни й заявив, що німці «знову хочуть війни».
Попри ці слова, Росія не оголошувала Німеччині війну. Федеральний уряд ФРН також заявляє, що країна не перебуває у стані війни. Водночас у Берліні говорять про щоденну гібридну війну проти Німеччини. До неї відносять диверсії, кібератаки, шпигунство та інші приховані операції, які не є відкритим військовим нападом. Тому заяви Лаврова слід розглядати як різке політичне формулювання на тлі дипломатичної кризи.
Поштовхом для нової суперечки став інцидент 4 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле. Німецька влада покладає на Росію відповідальність за спробу атаки оснащеним вибухівкою безпілотником поблизу українського транспортного літака. Російська сторона це заперечує. Німеччина не оприлюднила всі матеріали слідства, пояснивши, що частина даних — включно з інформацією про підозрюваних, маршрути, відео та ДНК — має залишатися непублічною, щоб не нашкодити розслідуванню.
Після цього Берлін ухвалив кілька рішень. Російське генеральне консульство в Бонні має припинити роботу 18 вересня. Також припинено угоду щодо «Російського дому» в Берліні. Німеччина планує жорсткіше перевіряти в’їзд громадян РФ, просувати нові санкції ЄС проти осіб, пов’язаних із гібридними атаками, та посилити тиск на російський тіньовий флот. Уряд ФРН називає ці кроки пропорційними.
Окремо Берлін заявив, що продовжить підтримку України й узгоджуватиме відповідь на російські дії з партнерами по ЄС і НАТО. Це важливо, оскільки інцидент у Лейпцигу був пов’язаний саме з українським літаком. Німеччина розглядає безпеку України і захист власної інфраструктури як частини однієї європейської проблеми.
Москва вже оголосила про закриття Goethe-Institut у Москві, Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі у відповідь на німецькі рішення. Водночас Кремль заявив, що хоче зберегти дипломатичні відносини з Німеччиною. Отже, конфлікт стає дедалі жорсткішим у дипломатичній, санкційній та інформаційній площині, але не перетворився на формальну війну. Подальші кроки залежатимуть від розслідування в Лейпцигу та нових рішень Берліна, Москви й партнерів по ЄС.