Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров назвав дії Німеччини «по суті початком справжньої війни» і заявив, що Берлін нібито «знову хоче війни». Так він відповів на звинувачення у причетності Росії до диверсійної операції в аеропорту Лейпциг/Галле та на рішення німецького уряду закрити генконсульство РФ у Бонні й припинити угоду щодо «Російського дому» в Берліні. В іншій частині інтерв’ю Лавров сказав, що канцлер Фрідріх Мерц «по суті» збирається оголосити Росії війну.
Ці слова є політичним тиском, а не юридичною дією. Росія не оголосила Німеччині війну, а Німеччина не оголошувала війни Росії. Федеральний уряд ФРН прямо формулює позицію так: країна не перебуває у стані війни, хоча щодня стикається з гібридною війною. Під цим у Берліні розуміють атаки на інфраструктуру, шпигунство, кібератаки, саботаж і кампанії впливу, які не переходять у відкриту військову операцію.
Політичне рішення Берліна базується на висновках щодо подій 4 серпня в Лейпцигу. Німеччина вважає, що Росія стояла за спробою атаки безпілотником із вибухівкою біля українського транспортного літака. Москва категорично заперечує звинувачення. Німецькі слідчі не виклали у відкритий доступ усі матеріали, пояснивши це захистом розслідування, але уряд заявив, що має достатні підстави для політичної атрибуції відповідальності.
Далі почалася інституційна відповідь. Генконсульство РФ у Бонні повинно закритися 18 вересня, а його персонал — залишити країну. Угоду, на якій базувалася робота «Російського дому» в Берліні, припинено. Німеччина посилює контроль за в’їздом громадян Росії, хоче нових персональних санкцій у ЄС та заходів проти тіньового флоту. Уряд наголошує, що відповідь є пропорційною і має стримувати, а не провокувати подальшу ескалацію.
Для України цей конфлікт має прямий політичний сенс. Підозрювана диверсія була пов’язана з українським літаком, а Берлін заявив, що не відступить від підтримки Києва. Німецький уряд координує заходи з ЄС і НАТО, тобто переводить двосторонню суперечку з Москвою у ширшу систему європейської безпеки. Саме це робить заяви Лаврова частиною боротьби не лише за дипломатичні позиції, а й за трактування війни Росії проти України та ролі європейських союзників.
Москва вже почала відповідати: оголошено про закриття Goethe-Institut у трьох російських містах. Водночас Кремль заявляє, що хоче зберігати дипломатичні відносини з Німеччиною. Це суперечить буквальному прочитанню слів про «справжню війну». Наступна фаза залежатиме від нових доказів у справі Лейпцига, санкцій ЄС і того, чи залишиться російська відповідь у дипломатичній площині, чи Кремль спробує перенести конфлікт у нові сфери.