Фінляндія завершила близько 200 кілометрів прикордонних загороджень на східному кордоні з Росією. Для європейської безпеки важливо, що цей проєкт не є спробою закрити парканом усі приблизно 1 340 кілометрів спільної межі. Finnish Border Guard облаштувала десятки окремих ділянок, де ризики та оперативні потреби визнали найбільшими.
На цих відрізках встановили загородження заввишки близько 4,5 метра, технічні системи спостереження, службові дороги й розчищену смугу приблизно 25 метрів. Мета полягає не лише у фізичній перешкоді: система має зафіксувати спробу несанкціонованого перетину, затримати рух і дати прикордонникам швидкий маршрут до місця спрацювання сигналу.
Пілотні ділянки з’явилися в Іматрі та Саллі у 2023 році. Основний етап тривав у 2024–2026 роках, а великі роботи в Нуйямаа розпочалися в серпні 2024-го. За даними Yle, приблизно 140 кілометрів припадає на південний схід країни, 35 — на Північну Карелію, а 25 — на Кайнуу, Койллісмаа та Лапландію.
Фінальна оцінка вартості становить 356 млн євро. Це на 22 млн менше за початковий бюджет у 378 млн євро. Раніше в медіа часто використовували округлену суму близько 380 млн. Проєкт був масштабним для будівельного сектору: до нього залучали сотні компаній, а в пікові дні на об’єктах одночасно працювали близько 600 людей і 150 машин.
Фінська влада пов’язує нову інфраструктуру з безпековими змінами після російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. У 2023-му понад 1 300 шукачів притулку та мігрантів прибули до фінського кордону через Росію без документів, які зазвичай необхідні для перетину. Гельсінкі розглядає це як інструменталізовану міграцію, після чого сухопутні переходи були закриті.
На церемонії завершення біля Нуйямаа міністерка внутрішніх справ Марі Рантанен сказала, що згодом може знадобитися оцінити потребу в нових ділянках. Вона також прямо поставила питання фінансування ЄС для східних держав-членів. Для Німеччини цей сюжет має окремий європейський вимір: вільне пересування всередині Шенгену залежить від того, як контролюється його зовнішній кордон, але будівельні витрати переважно несуть прикордонні держави.
Паралельно Фінляндія хоче зберегти довше й надзвичайний правовий інструмент. 3 вересня уряд запропонував продовжити до 31 грудня 2028 року дію тимчасового закону проти інструменталізованої міграції без зміни змісту. Він передбачає особливі заходи за чітко визначених умов, якщо звичайних інструментів недостатньо для захисту суверенітету чи національної безпеки.
Але дата 2028 року не є строком, до якого автоматично закриті пункти пропуску. Сухопутні переходи з Росією не працюють безперервно з 15 грудня 2023 року й залишаються закритими до подальшого повідомлення на підставі окремого урядового рішення.
Фінський підхід нині складається з трьох рівнів: фізичної інфраструктури, режиму на офіційних переходах і спеціального законодавства. Після завершення 200 кілометрів головним стане практичний результат. Якщо Гельсінкі вирішить, що потрібне продовження, дискусія про спільне фінансування вже не буде лише фінською — вона безпосередньо стосуватиметься бюджету та прикордонної політики всього ЄС.