Фінляндія завершила будівництво близько 200 кілометрів прикордонного загородження на східному кордоні з Росією. Йдеться не про суцільну стіну вздовж усіх приблизно 1 340 кілометрів спільного кордону, а про десятки окремих ділянок, які Finnish Border Guard обрала за рівнем оперативного ризику та співвідношенням вартості й ефективності.
На цих ділянках паркан є лише частиною системи. Бар’єр заввишки близько 4,5 метра доповнений технічним спостереженням, службовими дорогами та розчищеною смугою шириною близько 25 метрів. Система має швидше фіксувати несанкціоновані перетини, затримувати рух порушника та давати патрулям можливість оперативно дістатися місця тривоги.
Пілотні відрізки в Іматрі та Саллі будували у 2023 році. Основний етап припав на 2024–2026 роки, а масштабні роботи в Нуйямаа на південному сході розпочалися в серпні 2024-го. За даними Yle, близько 140 кілометрів загородження розташовані на південному сході, приблизно 35 — у Північній Карелії, ще 25 — у Кайнуу, Койллісмаа та Лапландії.
Разом із завершенням робіт фінська прикордонна служба уточнила вартість. Раніше проєкт часто оцінювали приблизно у 380 млн євро, однак актуальна фінальна оцінка становить 356 млн євро. Це на 22 млн менше за початковий бюджет у 378 млн. До робіт залучали сотні компаній; у пікові дні на об’єктах працювали близько 600 людей і 150 одиниць техніки. Питання землі та компенсацій стосувалися приблизно тисячі власників.
Фінська влада прямо пов’язує проєкт із безпековими змінами після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Для Гельсінкі довгий східний кордон перестав бути лише лінією звичайного прикордонного контролю. Додатковим фактором став 2023 рік, коли понад 1 300 шукачів притулку та мігрантів прибули до фінського кордону через Росію без документів, які зазвичай потрібні для в’їзду. Фінляндія називає цей епізод інструменталізованою міграцією.
Міністерка внутрішніх справ Марі Рантанен у понеділок поблизу Нуйямаа заявила, що згодом може знадобитися оцінка, чи варто будувати нові ділянки загороджень. Вона також закликала Євросоюз більше фінансувати такі проєкти у східних державах-членах. Для України цей аргумент важливий у ширшому контексті: європейські країни дедалі частіше розглядають фізичну інфраструктуру кордону як частину відповіді на загрози, що виникли через російську війну та гібридний тиск.
Окремо уряд Фінляндії 3 вересня запропонував продовжити до 31 грудня 2028 року дію тимчасового закону проти інструменталізованої міграції без зміни його змісту. Цей закон дає можливість застосовувати особливі механізми у визначених умовах, якщо звичайних заходів недостатньо для захисту суверенітету та національної безпеки.
Водночас 2028 рік не є датою, до якої автоматично закрили кордон. Сухопутні пункти пропуску з Росією закриті безперервно з 15 грудня 2023 року, а окреме рішення уряду залишає їх закритими до подальшого повідомлення. Паркан, закриття переходів і тимчасовий закон — три різні інструменти однієї політики.
Після завершення будівництва головним стане не кількість метрів сітки, а робота всієї системи в реальних умовах. Від оцінки загроз, результатів технічного спостереження та готовності ЄС співфінансувати східний кордон залежатиме, чи залишаться 200 кілометрів завершеним проєктом, чи стануть основою для нового етапу.