У Новій Зеландії нарешті впіймали кота, через якого природоохоронці майже три роки змінювали пастки, ставили нічні камери й чекали місяцями на нову появу. Великого сірого смугастого хижака прозвали «Дев’ять життів». За оцінкою The Guardian, йому приписують загибель десятків рідкісних качок pāteke — приблизно 1% популяції виду.
Все почалося у 2023 році на півострові Пуреруа. Команда Pest Free Purerua випустила там 20 pāteke, вирощених для повернення у природу. Здавалося, що здичавілих котів уже достатньо контролюють. Але менш ніж за тиждень знайшли першого мертвого птаха. Камери показали одного конкретного кота з характерними смугами. Після цього загинули ще 15 качок, і на записах знову з’являвся той самий хижак.
Ловці почали справжню гру в кішки-мишки. Вони ставили більше камер і пасток, ловили інших котів, але потрібний їм звір щоразу зникав. Його поведінка не вкладалася у звичний графік: сьогодні він міг прийти на світанку, іншим разом — опівночі, а потім не з’являтися два чи три місяці.
У 2024 році природоохоронці вирішили ризикнути й випустили ще 20 pāteke. «Дев’ять життів» повернувся знову. Проєкт пов’язав із ним загибель ще 15 птахів. На цьому тлі прізвисько перестало бути просто жартом про котячу живучість — воно стало назвою проблеми, яку не могли вирішити роками.
Pāteke, або brown teal, — невелика ендемічна качка Нової Зеландії. Департамент охорони природи оцінював дику популяцію у 2 000–2 500 особин у 2022 році й називає вид найрідкіснішим водоплавним птахом материкової частини країни. Однією з головних причин його вразливості залишається хижацтво завезених ссавців.
У кінці липня 2026 року кіт раптом сам дав шанс ловцям. Він три ночі поспіль приходив до кар’єру. Команда розклала лосося, смажену курятину й кролика, встановила клітки та пастки. 30 липня камера надіслала сповіщення: один кіт був усередині. На місці підтвердили, що це саме «Дев’ять життів», після чого тварину гуманно застрелили.
Його тіло планували дослідити, а потім зробити опудало для освітніх заходів. Так історія кота продовжиться навіть після його смерті — як приклад того, наскільки великим може бути вплив одного інтродукованого хижака на невелику популяцію.
Нова Зеландія вже змінила державний підхід до проблеми: наприкінці 2025 року здичавілих котів додали до програми Predator Free 2050. Домашніх котів вона не охоплює. На Пуреруа тепер обговорюють нову спробу повернути pāteke. Цього разу успіх залежатиме не від того, чи вдасться зловити одного знаменитого кота, а від того, чи зможуть постійно стримувати всіх нових хижаків.