Головне: спікер польського Сейму Влодзімеж Чажастий справді пов’язав вступ України до ЄС із переосмисленням історії та визнанням польського трактування Волинської трагедії як геноциду. Він сказав це 10 серпня після зустрічі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком у Щавниці.
Водночас у тій самій заяві Чажастий наголосив, що є прихильником вступу України до Європейського Союзу. Тобто теза «спікер Сейму виступив проти членства України» була б неправильною. Його позиція: членство підтримується, але історичне питання має бути вирішене.
Це також не означає, що Брюссель офіційно запровадив новий критерій «визнати Волинь геноцидом». У правилах ЄС ідеться про демократію, право, права людини, ринкову економіку та виконання законодавства Союзу. Україна вже веде переговори й станом на 14 липня має відкритими два кластери з шести.
Чому тоді польська заява важлива? Бо новий член ЄС приймається за одностайної згоди держав-членів. Польща не може самостійно переписати правила всього Союзу, але її голос потрібен у фінальній процедурі. Тому двостороння вимога може стати реальним політичним важелем.
У Польщі тема має сильну парламентську підтримку. 17 липня Сейм одноголосно ухвалив резолюцію, яка називає злочини українських націоналістів проти польського населення геноцидом. Результат голосування — 441 «за», нуль «проти», нуль утриманих.
Окремо в польському парламенті існував депутатський проєкт, який пропонував виступати проти членства України в ЄС через прославлення виконавців злочинів на Волині. Його передали до комісії. Це не чинне рішення Польщі, але воно показує, що частина політиків хоче прямо використати тему як умову євроінтеграції.
Українська сторона паралельно проводить практичні роботи. Влітку Український інститут національної пам’яті повідомив про дослідження та ексгумацію в Острівках і Волі Островецькій на Волині. Роботи мали тривати з 13 липня до 7 серпня і стосувалися останків мешканців, які загинули у серпні 1943 року.
Ще одна важлива деталь: у лютому Чажастий разом зі Стефанчуком підписав декларацію підтримки членства України в ЄС. У червні він називав вступ України життєвим інтересом Польщі. Тому його нинішня заява — це не відмова від попередньої підтримки, а підвищення вимог до Києва.
Після розмов у Щавниці Чажастий також закликав відновлювати взаємну довіру, підтримувати прямий зв’язок між парламентами й засудив погане ставлення між поляками та українцями з обох боків.
Висновок: новина про вимогу Чажастого підтверджена. Але правильно розрізняти політичну вимогу польського спікера і формальні критерії ЄС. Переговори України тривають. Реальним тестом стане те, чи Варшава надалі почне прив’язувати конкретні рішення в процесі вступу до кроків Києва щодо історичної пам’яті, ексгумацій та офіційних формулювань.