Wireva

Чажастий сказав, що Україні доведеться визнати Волинь геноцидом для вступу в ЄС

Коротко: це реальна заява спікера Сейму, але не нова офіційна умова Євросоюзу. Польська позиція все одно важлива, бо членство потребує згоди всіх держав ЄС.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OU.

Так, така заява справді прозвучала. 10 серпня спікер польського Сейму Влодзімеж Чажастий після зустрічі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком у Щавниці сказав, що вступ України до Європейського Союзу вимагатиме переосмислення історії — і згадав необхідність «називати геноцид геноцидом» у контексті Волинської трагедії.

Але є важливе уточнення. Чажастий не сказав, що він проти вступу України. Навпаки, він прямо назвав себе прихильником українського членства в ЄС. Тому точніше передавати його позицію так: Польща має підтримувати вступ, але історичне питання не повинно залишитися невирішеним.

Ще одне уточнення: це не нове правило Євросоюзу. У формальних критеріях членства йдеться про демократію, верховенство права, права людини, ринкову економіку та здатність виконувати європейські закони. Україна вже веде переговори, і станом на липень відкрито два з шести кластерів.

Чому ж слова польського спікера важливі? Тому що прийняття нового члена до ЄС потребує одностайності. Кожна країна Союзу має політичну вагу у фінальному рішенні. Отже, Польща не може сама переписати критерії, але може зробити історичну суперечку частиною власної позиції на переговорах.

У самій Польщі тема Волині має дуже широкий політичний консенсус. 17 липня Сейм одноголосно — 441 голосом — ухвалив резолюцію, в якій злочини українських націоналістів проти польського населення названі геноцидом. Це важливо: Чажастий говорить не в політичному вакуумі.

Є й жорсткіші ініціативи. Влітку в Сеймі зареєстрували депутатський проєкт, який прямо пропонував виступати проти членства України в ЄС через прославлення виконавців злочинів на Волині. Проєкт відправили до парламентської комісії. Це не стало рішенням Польщі, але показує, як тема використовується в партійній боротьбі.

З українського боку процес теж не стоїть на місці. У липні–серпні Український інститут національної пам’яті проводив роботи в колишніх селах Острівки та Воля Островецька, пов’язані з ексгумацією та майбутнім перепохованням останків людей, загиблих у 1943 році.

Цікаво, що Чажастий раніше був одним із голосів за активну підтримку українського вступу. У лютому він і Стефанчук підписали в Києві декларацію на підтримку членства. У червні польський спікер говорив, що вступ України — життєвий інтерес Польщі. Тобто його нові слова — це не розворот на 180 градусів, а жорсткіша умова всередині проукраїнської стратегічної позиції.

Після зустрічі 10 серпня Чажастий також говорив, що між поляками та українцями накопичилася небезпечна напруга. Він засудив погане ставлення з обох боків, запропонував відновлювати довіру й підтримувати постійний зв’язок між парламентами.

Отже, головне: новина правдива, але формула «Польща вже ввела офіційну умову ЄС» була б перебільшенням. Сьогодні маємо політичну вимогу спікера Сейму на тлі широкого польського консенсусу щодо Волині. Чи перетвориться вона на жорстку державну умову на конкретному етапі переговорів — це вже питання майбутніх рішень Варшави і переговорів із Києвом.

Same event, other desks

Story file →