Для українців у Німеччині дискусія про Patriot дедалі більше стає історією не лише про військову допомогу Києву, а й про німецьку безпеку. Берлін одночасно фінансує великі закупівлі для України, бере участь у планах НАТО та має відновлювати власні запаси. Коли ракет фізично бракує, ці три завдання починають конкурувати за один і той самий боєприпас.
У повідомленні з посиланням на Politico йдеться, що Німеччина, Польща, Іспанія та Греція не хочуть надто глибоко витрачати власні резерви на тлі проблем зі швидким поповненням із США. Для Німеччини це особливо чутливо, бо країна стала одним із ключових організаторів подальших поставок.
У квітні українське Міністерство оборони повідомило про пакет домовленостей із Німеччиною, серед яких контракт приблизно на €3,2 млрд на кілька сотень ракет Patriot. RTX окремо заявила про контракт на $3,7 млрд для України та про те, що новий завод у Шробенгаузені має відігравати важливу роль у виробництві GEM-T. Це означає, що частина відповіді на дефіцит вже будується безпосередньо в Німеччині.
Але завод не вирішує проблему найближчих місяців. Єврокомісар Андрюс Кубілюс оцінював зимову потребу України приблизно у 700 ракет PAC-2 і PAC-3 за чотири місяці. Lockheed Martin поставила 620 PAC-3 MSE за весь 2025 рік. Американська компанія планує більш ніж утричі збільшити виробничу потужність, однак розширення розраховане на кілька років.
Саме тому Київ просить партнерів не чекати нової продукції. На початку липня Україна звернулася майже до 40 країн із проханням передати ракети з наявних запасів із подальшим поповненням. У червні міністри оборони України та Німеччини окремо обговорювали механізм JUMPSTART для прискорення PAC-3. Німецька роль тут полягає не тільки у фінансуванні, а й у переконанні партнерів погодитися на тимчасове зменшення власного резерву.
Для мешканця Німеччини це питання має прямий європейський вимір. Patriot входить до системи захисту повітряного простору НАТО. Польща розширює власну систему Patriot, Німеччина перебудовує ППО, інші держави також збільшують замовлення. Віддати ракети Україні означає допомогти знищити російську загрозу там, де вона зараз атакує, але водночас тимчасово скоротити власну страховку.
Німецька виробнича база важлива ще й тому, що вона може скоротити цей період невизначеності в майбутньому. Чим передбачуванішим стане європейський випуск GEM-T і постачання PAC-3, тим легше урядам буде погоджувати термінові передачі зі складів. Для українців у Німеччині це означає, що рішення Берліна про промисловість і запаси напряму пов'язані з безпекою родин і міст в Україні.
На початку серпня ці суперечки отримали трагічний практичний контекст: під час великої атаки на Київ Україна не змогла перехопити балістичні ракети. Financial Times 11 серпня писала, що Росія лише за попередній місяць випустила 198 балістичних ракет. До зими Берліну доведеться вирішувати одразу два завдання — витиснути максимум із наявних європейських складів і прискорити виробництво так, щоб нинішня кризова модель не повторювалася щороку.