Між заявою Дональда Трампа про право України виробляти Patriot і реальною ракетою на конвеєрі з'явилася складна політична умова. The Telegraph повідомляє, що в американській адміністрації сперечаються, наскільки далеко може зайти ліцензія, якщо для повного виробництва доведеться відкрити доступ до PAC-3 Ka-Band Active Radar Seeker — однієї з найбільш чутливих частин перехоплювача.
Ця головка виробництва Boeing працює в термінальній фазі. Вона самостійно виявляє й супроводжує ціль та передає дані бортовій системі наведення. PAC-3 не покладається лише на вибух поблизу: його принцип hit-to-kill передбачає пряме зіткнення з ціллю. Через це точність seeker є основою здатності перехоплювати швидкі балістичні ракети.
Трамп пообіцяв ліцензію 8 липня під час зустрічі з Володимиром Зеленським у Туреччині. Тоді не прозвучало, які саме елементи Patriot можна буде виробляти. AP писала, що варіанти дуже різні — від виготовлення окремих деталей до фінального складання імпортованих комплектів. Повний цикл потребує значно більшого обсягу технічної документації, обладнання й навчання.
За інформацією The Telegraph, американські чиновники побоюються, що технологія може потрапити до Росії. Для ліцензії доведеться визначити, які заводи, працівники і субпідрядники отримають доступ до секретів. Це означає не тільки договір між урядами, а й режим безпеки на кожному підприємстві. Навіть якщо політична воля не зміниться, оформлення такого контуру може тривати довше, ніж очікувала українська сторона після саміту.
Досвід Японії показує, що ліцензійне виробництво не запускається миттєво. Домовленість про PAC-3 з'явилася у 2005 році, а перше успішне випробування японської ракети, зібраної Mitsubishi Heavy Industries за ліцензією Lockheed Martin, відбулося у 2008-му. Українські посадовці у липні називали щонайменше 18–24 місяці до пілотної лінії навіть за умови постачання готових комплектів.
Місце розташування майбутнього виробництва додає ще одну складність. Завод в Україні став би однією з найцінніших цілей для російських ударів. The Telegraph пише, що тому розглядається Німеччина або інша країна Європи. Там виробництво було б фізично безпечнішим, але вимагало б узгодження американської ліцензії з європейськими підприємствами та правилами експорту.
З іншого боку, галузь уже готується до значно більшого попиту. Boeing планує утричі збільшити випуск seeker і вклав понад 200 мільйонів доларів у виробництво в Гантсвіллі. Lockheed Martin розраховує підняти потужність PAC-3 MSE приблизно до 2 000 на рік. Тому головна розвилка тепер не в тому, чи можна збільшити випуск, а в тому, яку частину технологічного ланцюга Вашингтон готовий винести за межі США і передати для потреб України.