Німеччина може опинитися в центрі нового етапу української протиповітряної оборони. The Telegraph повідомляє, що під час переговорів про американську ліцензію на виробництво Patriot обговорюється варіант, за якого перехоплювачі для України складатимуть не на українській території, а в Німеччині або іншій європейській країні. Причина проста: завод в Україні став би очевидною ціллю для російських ракет.
Ця ідея з'явилася після того, як Дональд Трамп 8 липня на саміті НАТО в Анкарі пообіцяв Володимиру Зеленському право виробляти Patriot. Політичний жест відкрив двері до переговорів, але не визначив їхній технічний зміст. AP писала, що ліцензія може означати і повний цикл, і складання з комплектів, і виробництво лише обраних компонентів. Для Німеччини це принципова різниця: розмістити складальну лінію значно простіше, ніж отримати доступ до кожної американської технології PAC-3.
Найчутливішим елементом The Telegraph називає Boeing PAC-3 Ka-Band Active Radar Seeker. Ця головка самонаведення на фінальній ділянці виявляє і супроводжує ціль та дає дані системі наведення. Американські чиновники, за інформацією газети, побоюються, що передача повної документації розширить можливості Росії отримати технологію через шпигунство, кібератаки або захоплення обладнання.
Німеччина вже має великий виробничий проєкт Patriot, однак його не слід плутати з повною ліцензією PAC-3. У 2024 році НАТО уклало з COMLOG, спільним підприємством Raytheon і MBDA Deutschland, контракт вартістю до 5,1 мільярда євро на до тисячі GEM-T. Ці ракети є розвитком PAC-2. Нові потужності створюються в Шробенгаузені в Баварії, і проєкт має посилити європейські запаси, зокрема після передач систем Україні.
Окремо PAC-3 дедалі більше інтегрується в європейську промислову мережу. Lockheed Martin розширює постачання компонентів у Німеччині та інших країнах, а 7 липня США, Німеччина, Нідерланди, Польща і Швеція домовилися вивчити створення спеціального центру обслуговування PAC-3 у Європі. Це означає, що інфраструктура для складнішої трансатлантичної кооперації вже формується, навіть якщо головна технологія seeker залишається під американським контролем.
The Telegraph пише, що європейське виробництво підтримує Elbridge Colby, який відповідає за політику в американському оборонному відомстві. Такий варіант добре узгоджується з його публічною вимогою, щоб Європа брала на себе більшу частину відповідальності за континентальну оборону. Для українців у Німеччині це не абстрактна промислова дискусія: країна проживання може стати одним із місць, де фізично створюватимуть засоби для захисту українських міст.
Але навіть німецький майданчик не скоротить процес до кількох місяців. Потрібні американські експортні дозволи, сертифікований персонал, контроль доступу, обладнання і стабільні поставки компонентів. AP наводила оцінку щонайменше 18–24 місяців лише до пілотної лінії. Наступне рішення Вашингтона визначить, чи стане Німеччина виробничою базою для українських PAC-3, чи залишиться важливим, але окремим центром європейської програми Patriot.